1. Вступ

Право на відтворення є серцевиною авторського права і суміжних прав: воно надає носієві право дозволяти або забороняти будь-кому відтворення твору або інших об'єктів, що охороняються. Дозвіл носієві прав запобігати відтворенню надає йому можливість здійснювати контроль за іншими діями стосовно вико­ристання на наступній стадії.

Права на відтворення легко дотримуватися, коли необхідна технологія ви­значає, що відтворення має необхідну матеріальну форму та що тільки профе­сійні робітники мають доступ до такого обладнання. Будь-яке незаконне відтво­рення професійними робітниками розглядається як акт піратства, який може бути легко доведений через встановлення існування заборонених копій.

Перша велика зміна сталася тоді, коли технологічний розвиток полегшив відтворення творів та інших об'єктів, що охороняються. Фотокопіювання стало поширеним всюди, якість фотографій поліпшилася, що відкрило можливість для широкомасштабного відтворення слів та зображень. Кожен нині може ко­піювати звукові та відео записи в домашніх умовах. Це полегшує доступ до літературних та художніх творів споживачам, є новою формою використання таких творів та завдає шкоди інтересам правоволодільців.

З точки зору економічної важливості такої практики більшість держав-чле-г нів вжили спеціальні правові заходи щодо репродукування (застосування фо-і токопіювання або інших процесів для факсимільного відтворення на папері зі і зміною або без зміни формату) та щодо приватного копіювання (відтворення

121-319

177

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська Інтеграція України

звуку та аудіовізуальних записів фізичними особами для приватного викорис­тання).

Друга велика зміна сталася з появою цифрової форми творів та інших об'єк­тів, що охороняються, та їх подальшого використання в системах і зберігання у формі, яка не може прямо сприйматися людськими органами чуття. В Директи­ві про охорону комп'ютерних програм зазначається, що таке перехідне відтво­рення настає разом з передачею. Концепція відтворення повинна бути відповід­ним чином переглянута, щоб визначити, чи повинно право на відтворення за­стосовуватися до звичайного використання (цифрова форма, перехідні копії, збереження в пам'яті комп'ютерів та іншого обладнання), характерного для ін­формаційного суспільства.

Розвиток технологій має багато переваг. За звичайного використання стан­дартна копіювальна машина, касетний або відеомагнітофон дозволяють робити копії, але немає змоги запобігти такому використанню.

Цифрова форма дозволяє виявити або обмежити приватне копіювання твору або іншого об'єкта, що охороняється, якщо це необхідно. Звичайно, за наявності відповідних технічних засобів. Отже, контроль за використанням творів став можливим (див. підрозділ IX).

Таким змінам повинна надаватися особлива увага, коли йдеться про право на відтворення в цифровому середовищі. Де технологія не дозволяє запобігти копіюванню, повинні сплачуватися відповідні відрахування від ціни продажу такого обладнання та записувального матеріалу, а приватне копіювання дозво­лятися. Але там, де наявні технічні засоби, що дозволяють обмежити або запо­бігти приватному копіюванню, немає потреби вдаватися до системи необхідного ліцензування та виплати справедливої винагороди.