logo
взаємодія з інституціями / Книги юр / Авторське право суміжні права [А

Від 29 жовтня 1993 року

про уніфікацію строку дії охорони авторського права і деяких суміжних прав («Строк дії»)

Рада Європейського Співтовариства,

Відповідно до Договору про створення Європейського Економічного Співто­вариства, зокрема, його статей 57 (2), 66 і 100 (а), Враховуючи пропозицію Комісії, У співробітництві з Європейським Парламентом, Зважаючи на думку Комітету з економічних і соціальних питань,

  1. Оскільки Бернська конвенція про охорону літературних і художніх тво­ рів і Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фо­ нограм і організацій мовлення (Римська конвенція) передбачають лише міні­ мальні строки охорони прав, яких вони стосуються, залишаючи таким чином державам-членам право надавати більші строки; оскільки деякі держави-чле- ни скористалися цим правом; крім того, деякі держави-члени ще не приєднали­ ся до Римської конвенції;

  2. Оскільки внаслідок цього існують відмінності між національними законо­ давствами, які регулюють строки охорони авторських і суміжних прав, причо­ му це може перешкоджати вільному руху товарів і свободі надання послуг та порушувати умови конкуренції на спільному ринку; оскільки необхідно для за­ безпечення нормальної роботи внутрішнього ринку уніфікувати законодавства держав-членів таким чином, щоб строки дії охорони стали ідентичними у всьо­ му Співтоваристві;

  3. Оскільки уніфікація повинна поширюватися не тільки на строки дії охо­ рони як такі, а й на певні їх моменти, такі як дата, від якої обчислюється строк дії охорони;

  4. Оскільки положення цієї Директиви не посягають на право застосування І державами-членами положень статті 14bls (2) (b), (с) та (d) і (3) Бернської конвен- І

Ції; І

(5) Оскільки мінімальний строк дії охорони, передбачений Бернською кон-1 венцією, а саме строк життя автора й п'ятдесят років після його смерті, перед-1 бачався для охорони автора й двох перших поколінь його спадкоємців; оскільки! збільшення середньої тривалості життя у Співтоваристві таке, що зазначена! тривалість стає тепер недостатньою для покриття двох поколінь; 1

(6) Оскільки деякі держави-члени пролонгували цей п'ятдесятирічний строк, передбачений після смерті автора, щоб компенсувати наслідки світовим воєн на експлуатацію творів; І

  1. Оскільки стосовно строку дії охорони суміжних прав деякі держави-члев ни ввели п'ятдесятирічний строк після законної публікації або після дозволено* го законом сповіщення твору невизначеному колу осіб; •

  2. Оскільки відповідно до положення Співтовариства, прийнятого для перЛ говорів на Уругвайському раунді, які відбуваються в рамках Генеральної угодЯ

100 1

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

про митні тарифи і торгівлю (ГАТТ), строк дії охорони повинен становити для продюсерів п'ятдесят років після першого випуску в світ;

(9) Оскільки дотримання придбаних прав є одним з головних принципів пра­ ва, захищених правопорядком Співтовариства; оскільки внаслідок цього уні­ фікація строків дії охорони авторського права і суміжних прав не може мати наслідком зниження строку охорони, яким нині користуються правонаступни­ ки у Співтоваристві; оскільки для того, щоб звести до мінімуму наслідки пере­ хідних заходів і забезпечити можливість нормального функціонування внут­ рішнього ринку, необхідно розповсюдити уніфікацію строку дії охорони на три­ валі періоди;

  1. Оскільки в своєму повідомленні від 17 січня 1991 року, названому «Про­ довжити Зелену книгу — Програма роботи Комісії в галузі авторського права і суміжних прав», Комісія підкреслює, що уніфікація авторського права і су­ міжних прав повинна здійснюватися на базі більш високого рівня охорони, вра­ ховуючи, що ці права необхідні для інтелектуальної творчості, а також під­ креслює, що їх охорона дозволяє забезпечувати підтримку і розвиток творчої діяльності в інтересах авторів, культурної індустрії, споживачів і всього сус­ пільства;

  2. Оскільки для введення більш високого рівня охорони, що одночасно від­ повідає вимогам як внутрішнього ринку, так і необхідності створення належно­ го правового середовища, що позитивно позначається на гармонійному розвит­ ку літературної і художньої творчої діяльності у Співтоваристві, необхідно уніфікувати тривалість дії охорони авторського права на строк, що дорівнює сімдесяти рокам після смерті автора, або на цей же строк (сімдесят років) після того, як твір законним способом став доступний невизначеному колу осіб, а три­ валість дії охорони суміжних прав — на строк п'ятдесят років;

  1. Оскільки збірники захищені відповідно до статті 2 (5) Бернської конвен­ ції, коли за добором і розташуванням їх змісту вони становлять інтелектуальне творіння; оскільки ці твори захищені як такі, без завдання шкоди авторським правам кожного з творів, які входять до складу цих збірників, і, отже, повинні бути застосовані особливі строки дії охорони до творів, включених до цих збір­ ників;

  2. Оскільки у всіх випадках, коли одна фізична особа або кілька фізичних осіб ідентифікуються як автори, необхідно, щоб строк дії охорони обчислювався від дня їх смерті, і що питання авторства всього твору або його частини є тим питанням, для вирішення якого можуть бути залучені національні юрисдикції (судові установи);

  3. Оскільки строки дії охорони повинні обчислюватися від 1 січня того ро­ ку, який слідує за суттєвою обставиною, як про це говориться в Бернській і Римській конвенціях;

  4. Оскільки стаття 1 Директиви 91/250 ЄЕС Ради від 14 травня 1991 року стосовно правового захисту комп'ютерних програм передбачає, що держави- члени охороняють комп'ютерні програми авторським правом як літературні твори відповідно до Бернської конвенції; оскільки ця Директива уніфікує строк дії охорони літературних творів у Співтоваристві; необхідно, отже, відмінити статтю 8 Директиви 91/250 ЄЕС, яка лише тимчасово регулює строк дії охоро­ ни комп'ютерних програм;

101

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України

  1. Оскільки статті 11 і 12 Директиви 92/100 ЄЕС Ради від 19 листопада 1992 року стосовно права прокату, позичання і деяких положень авторського права і суміжних прав у сфері інтелектуальної власності передбачає лише мінімальні строки дії охорони з застереженням про введення нової уніфікації; ця Директива вводить цю нову уніфікацію і, отже, необхідно відмінити вищеза­ значені статті;

  2. Оскільки охорона фотографій в державах-членах є предметом різних режимів; для одержання задовільної уніфікації строку дії охорони фотографіч­ них творів, а саме тих, які через їх художній або професійний характер мають важливе значення на внутрішньому ринку, необхідно визначити належний рівень оригінальності в цій Директиві; оскільки фотографічний твір, згідно з Бернською конвенцією, повинен розглядатися як своєрідний твір, якщо він є продуктом індивідуальної творчості автора, де знаходить відображення його особистість, але без врахування інших критеріїв, таких як цінність або призна­ чення; охорона інших фотографій повинна входити до сфери дії національного законодавства;

  3. Оскільки для того, щоб уникнути відмінності щодо строків дії охорони су­ міжних прав, необхідно передбачити одну й ту ж точку відрахунку для обчис­ лення тривалості дії охорони у всьому Співтоваристві; виконання, розповсю­ дження, законна публікація і дозволене законом сповіщення твору невизначено- му колу осіб, тобто факт надання, будь-яким відповідним способом, можливості людям взагалі побачити об'єкт, на який поширюється суміжне право, повинні бу­ ти враховані для обчислення строку дії охорони, в якій би країні не мали місце ці виконання, розповсюдження, законна публікація або дозволене законом спо­ віщення твору невизначеному колу осіб;

  4. Оскільки права організацій радіомовлення на свої передачі, чи то пере­ дачі безпроводові або по проводах, включаючи кабельні або через супутник, не повинні бути вічними; отже, необхідно розпочинати обчислювати відрахунок строку охорони від моменту виходу в ефір першої передачі; це положення спрямоване на те, щоб уникнути нового строку охорони для тієї передачі, яка ідентична попередній передачі;

  5. Оскільки держави-члени повинні залишатися вільними, щоб підтриму­ вати або вводити інші суміжні права, а саме стосовно охорони наукових праць і критичних статей; для забезпечення прозорості на рівні Співтовариства необ­ хідно, щоб держави-члени, які вводять нові суміжні права, інформували про це Комісію; І

  6. Оскільки корисно уточнити, що уніфікація, якої стосується ця Директи- 1 ва, не розповсюджується на особисті немайнові права; І

  7. Оскільки для творів, країною походження яких, згідно з Бернською І конвенцією, є третя країна, і автором яких не є громадянин Співтовариства, не-і обхідно використати порівняння строків дії охорони, але так, щоб строк, нада-м ний у Співтоваристві, не міг перевищувати тривалість, передбачену цією Ди-Я рективою; І

  8. Оскільки коли носій права, який не є громадянином Співтовариствам об'єднує умови, щоб скористатися охороною згідно з міжнародним договорив то необхідно, щоб строк дії охорони суміжних прав був таким же, який пев редбачений цією Директивою, за винятком того, що ця тривалість не повиняЯ перевищувати тривалість, надану третьою стороною, громадянином якої і є нон сій права; Я

102 І

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

  1. Оскільки порівняння строків дії охорони не повинно мати наслідком ви­ никнення конфлікту у держав-членів з міжнародними зобов'язаннями;

  2. Оскільки для забезпечення успішної роботи внутрішнього ринку ця Ди­ ректива повинна розпочати застосовуватися з 1 липня 1995 року;

  3. Оскільки держави-члени повинні залишатися вільними щодо можливо­ сті визначати положення стосовно інтерпретації, пристосування і продовження виконання контрактів, які стосуються експлуатації творів та інших захищених об'єктів і які були укладеш до збільшення строку охорони, що випливає з цієї Директиви;

  4. Оскільки дотримання придбаних прав і легітимної довіри третіх осіб га­ рантується правопорядком Співтовариства, держави-члени повинні передба­ чити, що за деяких обставин авторські і суміжні права, які виникнуть у процесі застосування цієї Директиви, не зможуть дати привід до платежів з боку осіб, які добровільно взялися за експлуатацію творів на той час, коли ці останні були надбанням держави,

приймає цю Директиву: