Тематичне планування навчального матеріалу:

№з/п

Зміст навчального матеріалу

Результати навчальної діяльності учнів

Апаратне та програмне забезпечення комп’ютера

Вступ. Інформація та інформаційні процеси (3 год.)

Інформатика як наука. Поняття інформації, повідомлення і шуму. Види та властивості інформації. Інформаційні процеси: пошук, збирання, зберігання, опрацювання, подання, передавання, використання, захист інформації. Кодування інформації. Етапи розвитку обчислювальної техніки, покоління комп’ютерів. Одиниці виміру кількості інформації.

Учні повинні знати:

• поняття інформатики як науки;

• поняття інформації, повідомлення і шуму;

• види та властивості інформації;

• сутність інформаційних процесів: пошук, збирання, зберігання, опрацювання, подання, передавання, використання, захист інформації;

• одиниці виміру інформації.

Учні повинні мати уявлення про:

• основні галузі застосування комп’ютерів;

• основні етапи історії та перспективи розвитку комп’ютерної техніки.

Інформаційна система. Апаратна та програмна складові інформаційної системи (3 год., резервний час – 1 год.)

Структура інформаційної системи. Апаратна та програмна складові інформаційної системи (ІС).

Основні пристрої апаратної складової ІС, їх функції та взаємодія: процесор, пам’ять (внутрішня та зовнішня), монітори, клавіатура, “мишка”, принтер, сканер, мережеві пристрої.

Процес завантаження комп’ютера. Правила техніки безпеки під час роботи з комп’ютером.

Програмна складова ІС. Види програмного забезпечення: системне, сервісне, прикладне, інструментальне. Поняття дистрибутиву. Процес інсталяції. Версія програмного продукту.

Учні повинні знати:

• правила техніки безпеки під час роботи з комп’ютером;

• структуру інформаційної системи;

• призначення та функції основних складових апаратної частини інформаційної системи;

• функції процесора, види та функції пам’яті;

• види дисків та їх основні характеристики, захист від запису, форматування;

• види пристроїв введення-виведення інформації;

• види програмного забезпечення.

Учні повинні мати уявлення про:

• принципи взаємодії основних пристроїв комп’ютера при опрацюванні інформації; принципи розміщення інформації на дискових накопичувачах;

• призначення й основні характеристики комп’ютерних мереж;

• дистрибутив, інсталяцію, версію програмного продукту.

Учні повинні вміти:

• завантажувати комп’ютер;

• користуватися клавіатурою та іншими пристроями введення-виведення інформації.

Операційні системи. Основи роботи з дисками (12 год., резервний час – 1 год.)

Поняття операційної системи. Функції та склад операційної системи.

Класифікація операційних систем. Огляд сучасних операційних систем (MS DOS, WINDOWS, UNIX (LINUX)).

Файлова структура ОС: поняття файла, каталогу (папки), ієрархічної структури, шляху до файла.

Інтерфейс ОС. Основні об’єкти ОС і робота з ними. Принципи роботи користувача з ОС. Основні операції для роботи з дисками. Довідкова система. Пошук інформації.

Поняття про комп’ютерні віруси.

Класифікація комп’ютерних вірусів, спектр дії та методи розповсюдження. Антивірусні програми, їх класифікація та принципи роботи. Ознайомлення з роботою антивірусних програм. Способи захисту інформації.

Стиснення інформації. Архівація файлів. Робота з програмами-архіваторами. Основні дії над архівними файлами.

Учні повинні знати:

• поняття операційної системи, функції операційної системи;

• файлову структуру ОС: поняття файла, каталогу (папки), ієрархічної структури, шляху до файла;

• основні об’єкти ОС і правила роботи з ними;

• правила запуску на виконання програм, що працюють під управлінням операційної системи;

• основні операції для роботи з дисками, папками та файлами;

• класифікацію комп’ютерних вірусів, спектр дії та методи розповсюдження , способи захисту інформації;

• принципи стиснення інформації та основні дії над архівними файлами.

Учні повинні мати уявлення про:

• сучасні операційні системи та тенденції їх розвитку;

• склад операційної системи;

• конфігурування та налагодження інформаційної системи, інсталювання програм;

• види користувацького інтерфейсу операційної системи.

• Учні повинні вміти:

• вибирати об’єкти, з якими працює операційна система;

• змінювати їх властивості, визначати та виконувати операції з ними;

• копіювати і вилучати файли та папки (каталоги), перейменовувати файли та папки, переглядати вміст текстових і графічних файлів і документів;

• упорядковувати інформацію, що знаходиться в каталозі та в окремих файлах;

• відшуковувати потрібні файли та в файлах потрібну інформацію;

• знаходити необхідну довідкову інформацію;

• запускати на виконання програми, що працюють під управлінням операційної системи;

• здійснювати перевірку комп’ютера на наявність вірусів;

• працювати з програмами-архіваторами.

Знайомство з прикладним програмним забезпеченням навчального призначення (2 год.)

Прикладні програми навчального призначення. Прикладні програми для підтримки навчання іноземних мов, географії, біології, математики, фізики; комп’ютерні енциклопедії.

Учні повинні знати:

• призначення прикладних програм навчального призначення;

• правила роботи з прикладними програмами навчального призначення.

Учні повинні мати уявлення про:

• принципи роботи прикладних програм навчального призначення;

• шляхи використання прикладних програм навчального призначення.

Учні повинні вміти:

• запускати на виконання та використовувати для розв’язання задач з відповідних предметних галузей програми для комп’ютерної підтримки навчання математики, фізики, хімії, мов, біології, географії, історії та інших дисциплін;

• користуватися комп’ютерними енциклопедіями;

розбиратися в основних функціях програми та інтерфейсі, мати навички самостійної роботи з новим програмним забезпеченням.

Прикладне програмне забезпечення загального призначення (32 год., резервний час – 6 год.):

• графічний редактор (4 год.);

• текстовий редактор (24 год.);

• створення електронних презентацій (10 год.)

Графічний редактор

Типи графічних файлів. Поняття векторної та растрової графіки. Огляд сучасних графічних редакторів та їх можливостей. Робота з графічними файлами. Система вказівок графічного редактора. Інструментарій для малювання графічних примітивів. Створення малюнків та анімації.

Учні повинні знати :

• типи графічних файлів;

• призначення й основні функції графічного редактора;

• основні операції створення та редагування зображень за допомогою графічного редактора.

Учні повинні мати уявлення про:

• поняття векторної та растрової графіки.

Учні повинні вміти:

• завантажувати графічний редактор;

• за допомогою графічного редактора створювати малюнки, образи;

• працювати з графічними файлами різних форматів;

• змінювати параметри графічних об’єктів у середовищі графічного редактора;

• зберігати графічні об’єкти в різних форматах.

Текстовий редактор

Системи опрацювання текстів, їх класифікація, призначення та основні функції. Завантаження текстового редактора. Створення, відкриття та збереження документа. Редагування та форматування тексту. Робота з фрагментами тексту – виділення, копіювання, перенесення, вилучення, пошук і заміна. Перевірка правопису. Робота зі списками, колонками, розривами. Використання таблиць у текстах.

Учні повинні знати:

• призначення, класифікації та основні функції текстового редактора;

• основні операції, що можна виконувати з текстом за допомогою текстового редактора.

Учні повинні вміти:

• завантажувати текстовий редактор;

• створювати нові документи, завантажувати створені текстові документи із зовнішніх носіїв інформації та зберігати їх;

• редагувати та форматувати текст;

• відмічати блоки тексту з наступним копіюванням чи перенесенням, здійснювати пошук і заміну контекстів у тексті;

• автоматично перевіряти правопис тексту;

- працювати зі списками, колонками, розривами;

Робота з об’єктами в середовищі текстового редактора. Введення формул. Робота з великими документами. Структура документа. Нумерація сторінок. Колонтитули. Стилі. Шаблони. Друк тексту. Налаштування панелей інструментів.

• вставляти таблиці в текст та форматувати їх;

• вставляти графічні об’єкти, працювати з формулами;

• працювати з шаблонами, стилями, колонтитулами, вставляти та коректувати нумерацію сторінок, створювати документ з певною структурою;

• друкувати текст;

• налаштовувати панелі інструментів.

Створення електронних презентацій

Поняття комп’ютерної презентації. Можливості презентації та особливості її використання. Вимоги до змісту презентації. Об’єкти, що опрацьовуються за допомогою системи підготовки презентацій, та їх властивості. Основні прийоми при створенні презентації: використання шрифтів, автофігур, фону, малюнків, анімації, управляючих об’єктів, налаштування зміни кадрів. Робота з окремими слайдами та з презентацією в цілому.

Проектування презентацій.

Учні повинні знати:

• можливості презентації та особливості її використання;

• правила створення та перегляду презентації в середовищі підготовки презентацій.

Учні повинні мати уявлення про:

• вимоги до змісту та проектування презентації;

• використання мультимедійних ефектів при проектуванні презентації.

Учні повинні вміти:

• створювати презентації;

• організовувати перегляд окремих слайдів і всієї презентації в цілому;

• налагоджувати середовище для створення презентацій.

Глобальна мережа Інтернет.

HTML як засіб створення гіпертекстових документів

(10 год., резервний час – 2 год.)

Поняття глобальної та локальної мережі, основні принципи функціонування та призначення.

Глобальна мережа Інтернет, історія виникнення. Апаратні, програмні та інформаційні складові Інтернет. Підключення до мережі Інтернет.

Основні послуги мережі Інтернет: гіпертекстові сторінки, електронна пошта, телеконференції, інтерактивне спілкування, файлові архіви та програмне забезпечення, що їх підтримує.

Проблеми безпеки та захисту інформації в глобальній мережі Інтернет.

Служба перегляду гіпертекстових сторінок – WWW (всесвітня павутина). Організація інформації на web-сторінках, принципи навігації. Поняття про гіпертекстовий документ. Адреса web-сторінки. Програми - броузери та принципи роботи з ними. Пошук інформації в мережі Інтернет. Пошукові системи та каталоги.

Електронна пошта. Поштова скринька та електронна адреса. Використання поштових програм для роботи з електронними повідомленнями. Доставка пошти. Створення електронного повідомлення. Поштові стандарти. Приєднання файлів до повідомлень. Відправлення листа та копій. Створення відповіді та переадресації листа. Адресна книга. Використання різноманітних сторінок кодування.

Створення web-сторінок. Поняття про мову розмітки гіпертексту – мову НТМL. НТМL-файл. Коди (теги) мови НТМL. Структурні теги. Засоби створення НТМL-документів. Оформлення тексту в НТМL-документі. Теги управління зовнішнім виглядом НТМL-документу. Теги форматування символів.

Включення графіки до web-сторінки. Визначення гіперпосилань.

Створення власної web-сторінки.

Учні повинні знати:

• можливості використання основних послуг глобальної мережі; види програмного забезпечення, необхідного для роботи в глобальній мережі Інтернет;

• процес підключення до мережі Інтернет;

• правила роботи та налагодження програм-броузерів;

• принципи та правила здійснення пошуку інформації в Інтернеті;

• типи та можливості використання програм для підтримки роботи електронної пошти; правила електронного листування; правила роботи з адресною книгою; формати, за допомогою яких можна відправляти графічну та звукову інформацію;

• структуру web-сторінки. Основні теги для опису структури НТМL-файла, оформлення тексту в НТМL-документі, включення графіки до web-сторінки, визначення гіперпосилань.

Учні повинні мати уявлення про:

• основні принципи будови і функціонування сучасних глобальних комп’ютерних мереж;

• способи підключення комп’ютерів до глобальної мережі;

• поняття про гіпертекст і правила роботи з ним; принципи адресації в WWW;

• можливості та правила інтерактивного спілкування в Інтернеті, роботу з телеконференціями та файловими архівами;

• поняття про засоби створення НТМL-файлів;

• особливості використання графіки при створенні web-сторінок;

• принципи розміщення web-сторінки на web-сервері;

• принципи безпеки та захисту інформації в мережі Інтернет.

Учні повинні вміти:

• запускати на виконання програму роботи з електронною поштою, складати, редагувати і відправляти через комп’ютерну мережу електронні повідомлення та відповідати на електронні повідомлення; одержувати пошту, користуватися адресною книгою, приєднувати до електронних повідомлень файли різних типів; здійснювати перекодування повідомлення, одержаного електронною поштою; виконувати переадресацію поштових повідомлень;

• запускати на виконання програму-броузер, переглядати web-сторінки, переміщуватися по сторінках в прямому і зворотному напрямках, зберігати потрібну інформацію на дисках;

• зберігати адреси потрібних web-сторінок;

• здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет, використовуючи пошукові системи та каталоги;

• змінювати вид кодування wеb-сторінок при роботі з броузерами;

створювати найпростіші wеb-сторінки, що містять коди форматування тексту, графічні об’єкти та гіперпосилання.

Основи алгоритмізації та програмування

Системи числення (6 год., резервний час – 1 год. )

Поняття системи числення. Позиційні та непозиційні системи числення. Арифметичні дії в позиційних системах числення. Правила переведення з однієї системи числення в іншу. Зв’язок між системами числення з основою 2^k. Однорозрядний суматор.

Учні повинні знати:

• правила запису чисел в позиційних і непозиційних системах числення;

• правила виконання арифметичних дій у позиційних системах числення;

• правила переведення чисел з однієї позиційної системи числення в іншу;

• зв’язок між системами числення з основою 2^k.

Учні повинні мати уявлення про:

• різні системи числення;

• відмінності між позиційними і непозиційними системами числення;

• принципи функціонування однорозрядного суматора.

Учні повинні вміти:

• визначати основу позиційної системи числення заданого числа;

• виконувати арифметичні дії в позиційних системах числення з основою Р;

• переводити числа, задані в одній позиційній системі числення в іншу.

Основні поняття алгоритмізації. Мова програмування Паскаль. Початкові поняття ( 3 год., резервний час – 1 год.)

Поняття алгоритму. Способи запису алгоритмів. Типи алгоритмів. Властивості алгоритмів. Формальне виконання алгоритму. Етапи розв’язання задач на ЕОМ.

Структура Паскаль-програми. Сталі та змінні величини. Ім’я та тип змінної. Опис стандартних типів змiнних у Паскалi.

Середовище програмування TP7.0

Учні повинні знати:

• поняття алгоритму, способи запису алгоритмів, типи алгоритмів, властивості алгоритму;

• етапи розв’язання задач на ЕОМ;

• правила запису алгоритму мовою програмування (Паскаль);

• поняття сталих та змінних величин, імені змінної величини;

• правила опису стандартних типів змінних мовою програмування (Паскаль);

• правила роботи в інтегрованому середовищі програмування (ТР7.0).

Учні повинні мати уявлення про:

• формальне виконання алгоритму;

• розміщення значень величин у пам’яті комп’ютера;

• важливість визначення типу величини;

• інтерпретацію та компіляцію;

• системи програмування та інтегровані середовища програмування;

• важливість тестування при перевірці алгоритмів і налагодженні програм.

Учні повинні вміти:

• застосовувати різні форми запису алгоритмів і переходити від однієї форми запису алгоритмів до іншої;

• визначати тип алгоритму;

• визначати тип змінної величини;

• запускати та налаштовувати для виконання програм інтегроване середовище програмування (ТР7.0);

- використовувати режим текстового редактора інтегрованого середовища програмування (ТР70.) для набирання тексту програми, запускати програму на виконання.

Лінійні алгоритми (8 год., резервний час – 2 год.)

Команда присвоювання. Оператор присвоювання мовою Паскаль. Арифметичні дії. Правила запису арифметичних виразiв. Стандартні функції. Команди введення-виведення інформації. Процедури введення-виведення у Паскалi. Модуль CRT.

Учні повинні знати:

• сутність команди присвоювання та правила її представлення;

• арифметичні дії, стандартні функції та правила запису арифметичних виразів;

• сутність введення та виведення інформації при виконанні алгоритму;

• правила запису лінійних алгоритмів мовою програмування;

• принципи роботи програми у текстовому режимі.

Учні повинні вміти:

• визначати тип величин та описувати їх мовою програмування;

• складати та реалізовувати лінійні алгоритми;

• коректно організовувати введення та виведення інформації;

• налагоджувати та тестувати лінійні програми засобами інтегрованого середовища програмування (далі ІСП).

Розгалужені алгоритми (13 год., резервний час – 2 год.)

Команда розгалуження. Умовний оператор IF мовою Паскаль. Логічні вирази. Таблиці істинності.

Вкладені розгалуження.

Команда вибору. Оператор варіанту CASE мовою Паскаль.

Учні повинні знати:

• сутність команди розгалуження та правила її представлення;

• повну та скорочену форму команди розгалуження;

• правила запису й обчислення значень логічних виразів;

• правила запису розгалужених алгоритмів мовою програмування.

Учні повинні мати уявлення про:

• відмінність послідовних і вкладених розгалужень;

• важливість коректного запису логічних виразів;

• визначення структури розгалуженого алгоритму.

Учні повинні вміти:

• складати та реалізовувати розгалужені алгоритми;

• коректно організовувати введення та виведення інформації в розгалужених алгоритмах;

• налагоджувати та тестувати розгалужені програми засобами ІСП.

Циклічні алгоритми (14 год., резервний час – 2 год.)

Команда повторення. Оператори циклу мовою Паскаль (WHILE, REPEAT, FOR).

Рекурентні послідовності. Вкладені цикли.

Учні повинні знати:

• сутність команди повторення та правила її представлення;

• різні форми представлення команди повторення;

• порівняльну характеристику різних форм представлення команди повторення;

• правила запису циклічних алгоритмів мовою програмування.

Учні повинні мати уявлення про:

• визначення структури циклічного алгоритму;

• відмінність послідовних і вкладених повторень.

Учні повинні вміти:

• складати та реалізовувати циклічні алгоритми;

• раціонально визначати форму представлення повторення в циклічних алгоритмах;

• налагоджувати та тестувати циклічні програми засобами ІСП.

Масиви (14 год., резервний час – 2 год.)

Оголошення типів. Прості та структуровані типи в Паскалі. Перерахований та інтервальний типи.

Табличні величини. Одновимірні та двовимірні масиви.

Символьні та рядкові величини.

Класичні алгоритми для роботи з масивами та рядками.

Учні повинні знати:

• поняття про прості та структуровані типи змінних;

• необхідність визначення різних типів змінних;

• правила опису табличних величин;

• правила опису символьних і рядкових величин;

• класичні алгоритми для роботи з масивами та рядками.

Учні повинні мати уявлення про:

• відмінність між простими та структурованими типами змінних;

• необхідність використання табличних величин;

• особливості використання символьних і рядкових величин;

• використання класичних алгоритмів для роботи з масивами та рядками.

Учні повинні вміти:

• описувати прості та структуровані типи змінних;

• визначати доцільність використання конкретних типів змінних;

• застосовувати класичні алгоритми для роботи з масивами та рядками;

• налагоджувати та тестувати програми з використанням масивів засобами ІСП.

Допоміжні алгоритми (16 год., резервний час – 2 год.)

Допоміжні алгоритми. Процедури та функції в Паскалi. Локальні та глобальні змінні. Формальнi та фактичнi параметри. Директива FORWARD.

Використання масивiв як формальних параметрiв. Рекурсiя в Паскалi.

Учні повинні знати:

• сутність допоміжних алгоритмів і необхідність їх використання;

• сутність локальних і глобальних змінних та правила їх використання;

• правила опису процедур і функцій;

• правила використання формальних і фактичних параметрів;

• правила використання директиви FORWARD;

• можливості використання масивiв як формальних параметрiв;

• сутність рекурсії та правила її застосування.

Учні повинні мати уявлення про:

• відмінність між процедурами та функціями;

• відмінність між локальними та глобальними змінними;

• співвідношення між формальними та фактичними параметрами;

• необхідність застосування рекурсії.

Учні повинні вміти:

• описувати та використовувати допоміжні алгоритми при розробці алгоритмів;

• визначати доцільність використання допоміжних алгоритмів;

• користуватися глобальними та локальними змінними;

• правильно визначати формальні та фактичні параметри для допоміжних алгоритмів;

• використовувати масиви як формальні параметри;

• використовувати рекурсію в алгоритмах;

• налагоджувати та тестувати програми із використанням процедур і функцій засобами ІСП.

Додатковi типи змiнних у Паскалi (14 год., резервний час – 2 год.)

Множини.

Записи. Оператор приєднання WITH.

Покажчики. Використання динамічної пам’яті.

Учні повинні знати:

• правила опису додаткових типів даних;

• переваги використання додаткових типів даних у різних алгоритмах;

• принципи розподілу пам’яті при використанні динамічних змінних.

Учні повинні мати уявлення про:

• можливість використання додаткових типів даних;

• ефективність використання додаткових типів даних;

• розподіл пам’яті комп’ютера при використанні динамічних змінних.

Учні повинні вміти:

• описувати додаткові типи даних;

• визначати ефективність використання додаткових типів даних;

• коректно використовувати динамічну пам’ять;

• налагоджувати та тестувати програми з використанням додаткових типів даних засобами ІСП.

Файли (10 год., резервний час – 2 год.)

Стандартні процедури та функції для роботи з файлами. Особливості роботи з текстовими файлами. Особливості роботи з типізованими файлами.

Учні повинні знати:

- стандартні процедури та функції для роботи з файлами;

- особливості роботи з текстовими файлами;

- особливості роботи з типізованими файлами;

- правила використання текстових файлів для введення та виведення даних.

Учні повинні мати уявлення про:

• особливості використання текстових і типізованих файлів;

• розміщення інформації в текстових і типізованих файлах;

• переваги використання файлів для введення та виведення даних при налагодженні програми.

Учні повинні вміти:

• використовувати файли при реалізації алгоритмів;

• визначати переваги текстових чи типізованих файлів при реалізації конкретного алгоритму;

• користуватися можливостями ІСП при роботі з файлами.

Графічні можливості Паскаля (12 год., резервний час – 2 год.)

Процедури та функцii бібліотеки.

Робота процедур GetImage та PutImage. Створення рухомих об’єктів.

Учні повинні знати:

• процедури та функції бібліотеки GRAPH;

• принципи створення рухомих об’єктів.

Учні повинні мати уявлення про:

• особливості створення графічних і рухомих об’єктів.

Учні повинні вміти:

• застосовувати процедури та функції бібліотеки GRAPH;

• організовувати анімацію за допомогою процедур і функцій бібліотеки GRAPH;

• налагоджувати та тестувати програми із використанням нестандартних типів даних засобами ІСП.

Модулі у Паскалі (6 год., резервний час – 2 год.)

Структура модуля. Створення власних бібліотек процедур i функцій. Використання модулів в основній програмі.

Учні повинні знати:

• структуру модуля;

• принципи створення власних бібліотек процедур і функцій;

• принципи використання модулів в основній програмі.

Учні повинні мати уявлення про:

• переваги та можливості використання модулів;

• принципи виконання програм при використанні модулів.

Учні повинні вміти:

• створювати модулі;

• використовувати модулі в основній програмі;

• налагоджувати та тестувати програми з використанням модулів засобами ІСП.

Методи складання алгоритмів та їх аналіз

Методика побудови алгоритмів, оцінка їх ефективності (2 год.)

Процес створення алгоритму. Математична модель, вибір структури. Пошук оптимального алгоритму розв’язання. Узагальнення й аналіз екстремальних ситуацій. Оцінка й аналіз ефективності алгоритму.

Покрокова деталізація, планування та представлення алгоритму. Допоміжні задачі. Реалізація мовою програмування.

Учні повинні знати:

• етапи створення алгоритму;

• поняття ефективності та результативності алгоритму;

• методи оцінювання ефективності алгоритму.

Учні повинні мати уявлення про:

• математичну модель;

• класичні структури та методи побудови алгоритмів;

• поняття оптимальності алгоритму;

• аналіз алгоритму й оцінку часу його виконання;

• узагальнення й аналіз екстремальних ситуацій.

Структури даних (18 год., резервний час – 2 год.)

Простi змiннi. Масиви. Довга арифметика.

Стеки. Черги. Списки. Дерева, бінарні дерева.

Учні повинні знати:

• сутність відображення різних структур даних на пам’ять комп’ютера;

• використання масивів для реалізації алгоритмів з довгою арифметикою;

• правила організації стека, черги, списку, дерева;

• принципи використання різних структур даних для реалізації конкретних алгоритмів.

Учні повинні мати уявлення про:

• особливості використання різноманітних структур даних як різних способів для представлення інформації, що обробляється алгоритмом.

Учні повинні вміти:

• створювати стеки, черги, списки, дерева;

• визначати найоптимальнішу структуру даних для кожного конкретного алгоритму.

Пошукові алгоритми (22 год., резервний час – 2 год.)

Основні поняття пошукових алгоритмів. Лінійний і бінарний пошук.

Рекурсивні пошукові алгоритми.

Пошук у рядку. Класичні методи. КМП-пошук.

Поняття мережі. Пошук у мережі.

Пошукові алгоритми на бінарних деревах.

Учні повинні знати:

• основні поняття пошукових алгоритмів;

• алгоритми лінійного та бінарного пошуку, пошуку в рядку, у мережі та на бінарних деревах;

• принципи створення рекурсивних пошукових алгоритмів;

• особливості та переваги застосування різних пошукових алгоритмів при реалізації конкретних алгоритмів.

Учні повинні мати уявлення про:

• особливості застосування різних пошукових алгоритмів.

Учні повинні вміти:

• складати та реалізовувати пошукові алгоритми;

• визначати переваги застосування певного пошукового алгоритму для реалізації конкретної задачі.

Методи сортування (18 год., резервний час – 2 год.)

Основні поняття методів сортування. Сортування масивів. Прямі методи сортування. Сортування вставленням, обміном, вибором.

Покращені методи сортування. Шейкерне сортування.

Удосконалені методи сортування. Пірамідальне сортування, сортування деревом.

Удосконалені методи сортування. Швидке сортування.

Сортування послідовностей. Метод прямого злиття.

Учні повинні знати:

• основні поняття методів сортування;

• алгоритми прямих, покращених і вдосконалених методів сортування масивів;

• принципи й алгоритми сортування послідовностей;

• особливості та переваги застосування різних методів сортування при реалізації конкретних алгоритмів.

Учні повинні мати уявлення про:

• особливості застосування різних методів сортування.

Учні повинні вміти:

• складати та реалізовувати алгоритми сортування;

• визначати переваги застосування певного методу сортування для реалізації конкретної задачі.

Обчислювальна геометрія та числові методи

(12 год., резервний час – 2 год.)

Векторний добуток. Напрямок повороту. Визначення площі многокутника. Перетин відрізків. Визначення положення точки відносно простого многокутника.

Визначення опуклої оболонки. Визначення пари найближчих і найвіддаленіших точок.

Застосування метода виключення для розв’язання алгоритмічних задач.

Учні повинні знати:

• сутність векторного добутку та напрямку повороту;

• сутність умов перетину відрізків;

• алгоритми визначення площі простого многокутника, положення точки відносно простого многокутника, опуклої оболонки, пари найближчих точок, пари найвіддаленіших точок;

• алгоритм метода виключення для розв’язання алгоритмічних задач.

Учні повинні мати уявлення про:

• застосування поняття векторного добутку для реалізації алгоритмів розв’язання геометричних задач.

Учні повинні вміти:

• застосовувати алгоритми визначення площі простого многокутника, положення точки відносно простого многокутника, опуклої оболонки, пари найближчих точок, пари найвіддаленіших точок для реалізації конкретних задач;

• застосовувати алгоритм метода виключення для реалізації конкретних задач.

Застосування комбінаторики для розв’язання задач (10 год., резервний час – 2 год.)

Основні поняття та терміни комбінаторики. Задачі повного перебору. Переставлення. Підмножини множин. Сполучення. Розміщення. Способи генерування.

Учні повинні знати:

• сутність поняття переставлення, підмножин множини, сполучення та розміщення;

способи генерування переставлення, підмножин множини, сполучення та розміщення;

• способи підрахунку кількості різних варіантів комбінаторних конфігурацій.

Учні повинні мати уявлення про:

• найбільш розповсюджені комбінаторні конфігурації: переставлення, підмножин множини, розбиття множини, сполучення та розміщення;

• лексикографічний порядок;

• оцінку вибраного алгоритму генерування та можливість його застосування для конкретної задачі.

Учні повинні вміти:

• визначити доречність використання тієї чи тієї моделі комбінаторної конфігурації для конкретної задачі;

• реалізувати алгоритм генерації всіх можливих переставлень;

• реалізувати алгоритм генерації всіх можливих сполучень;

• реалізувати алгоритм генерації всіх можливих розміщень.

Основи теорії графів (30 год., резервний час – 4 год.)

Основні поняття теорії графів.

Пошук у ширину та у глибину.

Побудова остового дерева мінімальної довжини. Алгоритми Прима та Краскала.

Визначення найкоротшого шляху в графі. Алгоритм Дейкстри. Алгоритм Флойда-Уоршелла.

Задача комівояжера. Метод гілок і границь.

Дводольні графи. Побудова максимального паросполучення в дводольному графі.

Потоки в мережах. Алгоритм Форда-Фалкерсона побудови максимального потоку в мережі.

Учні повинні знати:

• основні поняття теорії графів;

• основні способи представлення графів;

• алгоритми пошуку у ширину та глибину, побудову остового дерева мінімальної довжини, визначення найкоротшого шляху в графі;

• постановку задачі комівояжера;

• сутність алгоритму та реалізацію метода гілок і границь;

• поняття про паросполучення та дводольні графи;

• алгоритм побудови максимального паросполучення у дводольному графі;

• поняття потоків у мережах;

• алгоритм побудови максимального потоку в мережі.

Учні повинні мати уявлення про:

• представлення інформації у вигляді графа;

• різні способи представлення графів;

• можливість застосування алгоритмів на графах для розв’язання конкретних алгоритмічних задач.

Учні повинні вміти:

• визначати клас задач щодо застосування для їх розв’язання алгоритмів на графах;

• застосовувати алгоритми на графах для реалізації конкретних задач.

Основи лінійного програмування (10 год., резервний час – 2 год.)

Загальна задача лінійного програмування. Задача про дієту. Задача про оптимальний асортимент. Геометрична інтерпретація розв’язання задач лінійного програмування.

Знайомство із середовищем автоматизації математичних розрахунків для розв’язання задач лінійного програмування симплекс-методом.

Задача про призначення.

Учні повинні знати:

• основні поняття лінійного програмування: системи обмежень і цільової функції;

• класичні задачі лінійного програмування (далі ЛП);

• геометричну інтерпретацію задач ЛП;

• алгоритм розв’язання задачі про призначення.

Учні повинні мати уявлення про:

• сутність задач оптимізації і можливості застосування лінійного програмування для розв’язання задач;

• симплекс-метод і геометричну інтерпретацію як методи розв’язання задач ЛП.

Учні повинні вміти:

• визначати клас задач, що відносяться до ЛП;

• складати та розв’язувати геометрично задачі ЛП;

• користуватися пакетом програм для автоматизації математичних розрахунків для розв’язання задач оптимізації;

• аналізувати результати, отримані геометрично або за допомогою програмного середовища;

• складати та реалізовувати алгоритм задачі про призначення.

Основи динамічного програмування

(20 год., резервний час – 2 год.)

Основні поняття задач динамічного програмування. Критерії застосування.

Задача про прокладання оптимального шляху.

Найбільша спільна підпослідовність.

Задача про рюкзак.

Задача про розподіл ресурсів.

Учні повинні знати:

• сутність та основні принципи динамічного програмування;

• принципи побудови покрокових алгоритмів;

• критерії застосування динамічного програмування;

• етапи побудови алгоритмів, основаних на принципах динамічного програмування;

• ідеї розв’язання класичних задач динамічного програмування.

Учні повинні мати уявлення про:

• оптимізацію задач у напрямку застосування динамічного програмування;

• поняття незалежних підзадач і підзадач, що перекриваються;

• оцінку ефективності алгоритмів динамічного програмування;

• використання динамічного програмування при розв’язанні задач на графах.

Учні повинні вміти:

• оцінити можливості застосування ДП до розв’язання задач;

• розбити задачу на кроки, побудувати рекурентне співвідношення між параметрами підзадач або представити оптимізовані параметри підзадач таблично;

• скласти та реалізувати алгоритми класичних задач ДП.

“Жадібні” алгоритми (6 год.)

Критерії застосовування “жадібних” алгоритмів. Задача про центи. Задача про заявки. Неперервна задача про рюкзак.

“Жадібні” алгоритми на графах.

Учні повинні знати:

• сутність та основні принципи побудови “жадібних” алгоритмів;

• критерії застосування “жадібних” алгоритмів;

• ідеї розв’язання класичних задач.

Учні повинні мати уявлення про:

• різницю у використанні динамічного програмування та “жадібних” алгоритмів;

• евристичні алгоритми та доречність їх використання;

• доведення коректності застосування “жадібних” алгоритмів до розв’язання задачі;

• використання “жадібних” алгоритмів на графах.

Учні повинні вміти:

• оцінювати можливості застосування “жадібних” алгоритмів до розв’язання задач;

• визначати критерій, на основі якого будуватиметься алгоритм;

• складати та реалізувати алгоритми класичних задач.

Основи об’єктно-орієнтованого програмування

Історія розвитку технологій програмування (2 год.)

Історія розвитку технологій програмування. Програмування в машинних кодах (операційне) (ЕОМ першого та другого покоління). Низхідне проектування програм, структурне та модульне програмування (ЕОМ третього покоління). Об’єктно-орієнтоване програмування (ЕОМ четвертого покоління).

Учні повинні знати:

• історію розвитку технологій програмування.

Учні повинні мати уявлення про:

• різницю у використанні різних технологій програмування;

• низхідне проектування програм;

• структурне та модульне програмування;

• об’єктно-орієнтоване програмування.

Середовище розробки Delphi (2 год.)

Завантаження Delphi. Складові частини екрану Delphi. Прості компоненти (Form, TLabel, TEdit, TMemo, TButton). Властивості простих компонентів. Розміщення, зміна розміру та переміщення компонентів. Домовленість про імена компонентів. Створення першого проекту. Типи файлів проекту (файл проекту, файл модулів, файли форм).

Учні повинні знати:

• структуру екрана Delphi;

• найпоширеніші компоненти (TForm, TLabel, TEdit, TMemo, TButton) та їх основні властивості;

• правила створювання імен компонентів;

• типи файлів проекту.

Учні повинні мати уявлення про:

• відмінність створення програм у середовищах TPascal і Delphi.

Учні повинні вміти:

• завантажувати та налаштовувати середовище Delphi для створення проектів;

• працювати з компонентами.

Особливості створення програм засобами Delphi (8 год.)

Планування розробки програми. Цикл розробки програми. Аналіз задачі, розробка алгоритму, розробка користувацького інтерфейсу, кодування, тестування та налагодження програми, складання документації.

Величини, типи величин. Іменування, оголошення та використання змінних. Константи. Арифметичні операції. Вбудовані математичні функції. Рядкові операції та вбудовані рядкові функції. Пріоритети операцій.

Структура модуля вихідного коду. Область видимості. Інтерактивне введення та виведення. Засоби форматування вихідної інформації. Завершення програми.

Учні повинні знати:

• принципи планування розробки програми;

• специфіку понять змінних, констант і їх типів;

• правила запису арифметичних виразів і пріоритети виконання арифметичних операцій;

• структуру модуля вихідного коду.

Учні повинні мати уявлення про:

• особливості створення вихідного коду в середовищі Delphi.

Учні повинні вміти:

• планувати розробку програми;

• визначати типи змінних;

• коректно записувати арифметичні вирази;

• записувати та зберігати вихідний код програми в середовищі Delphi.

Структури прийняття рішень (6 год.)

Операції порівняння (<, <= , > , >= , = , <>). Бульові операції. Режим повного та неповного обчислення бульових операцій. Закони Моргана. Перетворення бульових виразів. Умовні оператори (if-then, if-then-else). Оператор Case. Інтерфейсні компоненти – “перемикачі” (TradioButton), “прапорці” (TCheckBox) та їх властивості.

Учні повинні знати:

• операції порівняння;

• правила використання бульових операцій;

• режим повного та неповного обчислення бульових операцій;

• закони Моргана;

• правила перетворення бульових виразів;

• різновиди умовних операторів;

• сутність інтерфейсних компонентів “перемикачі”, “прапорці” та їх властивості.

Учні повинні мати уявлення про:

• особливості використання умовних операторів у середовищі Delphi.

Учні повинні вміти:

• записувати і використовувати умовні оператори в середовищі Delphi.

Циклічні структури (8 год.)

Детермінований цикл For. Інкрементний та декрементний цикл For. Недетерміновані цикли While і Repeat. Інтерфейсні компоненти – “списки” (TListBox), “поле зі списком” (TСomboBox) та їх властивості.

Інтерфейсні компоненти – “смуга прокрутки” (TScrollBar), “об’єднання елементів “(TGroupBox), “група перемикачів” (TRadioGroup), “панель”(TPanel), “фрейм” (TFrame) та їх властивості. Інтерфейсні компоненти – “головне меню” (TMainMenu), “вспливаюче меню” (TPopupMenu) та їх властивості.

Учні повинні знати:

• сутність детермінованого та недермінованого циклів;

• різновиди інтерфейсних компонентів та їх властивості;

• можливості використання інтерфейсних компонентів “головне меню” та “спливаюче меню”.

Учні повинні мати уявлення про:

• відмінність між детермінованим та недермінованим циклами;

• використання інтерфейсних компонентів “головне меню” та “вспливаюче меню”.

Учні повинні вміти:

• записувати детерміновані та недетерміновані цикли;

• визначити доцільність використання детермінованих і недермінованих циклів;

• користуватися інтерфейсними компонентами “головне меню” та “вспливаюче меню”.

Модульне програмування (4 год.)

Концепція модульного програмування. Два види підпрограм – процедури та функції. Користувацькі підпрограми.

Підпрограми – обробники подій. Фактичні та формальні параметри. Передача параметрів (параметри-змінні та параметри-значення). Глобальні та локальні підпрограми.

Учні повинні знати:

• сутність концепції модульного програмування;

• особливості використання підпрограм у середовищі Delphi;

• правила запису підпрограм.

Учні повинні мати уявлення про:

• особливості концепції модульного програмування;

• використання підпрограм у середовищі Delphi.

Учні повинні вміти:

• визначати особливості використання процедур і функцій у середовищі Delphi;

• коректно записувати процедури та функції.

Захист від помилок. Налагодження програм (2 год.)

Типи помилок (синтаксичні, логічні та помилки часу виконання). Засоби обробки виключень. Стандартні засоби налагодження програм – дамп даних (проміжний вивід даних на екран) і трасування (ручне виконання коду). Робота вбудованого налагоджувача середовища розробки.

Учні повинні знати:

• типи помилок;

• засоби обробки виключень;

• стандартні засоби налагодження програм;

• принципи роботи вбудованого налагоджувача середовища розробки.

Учні повинні мати уявлення про:

• особливості налагодження програм у середовищі Delphi.

Учні повинні вміти:

• аналізувати різні типи помилок при виконанні програм;

• застосовувати стандартні засоби налагодження програм.

Текстові файли (8 год.)

Робота з текстовими файлами (дескриптор файла, процедури AssignFile(), Reset(), Rewrite(), Append(), Read(), Write(), CloseFile()). Функції для роботи з текстовими файлами (Eof(), Eoln(), SeekEof(), SeekEoln()). Вбудовані функції та процедури для операцій з файлами (створення каталогів, перейменування файлів).

Компоненти “поле зі списком дисків” (TDriveComboBox), “список каталогів” (TDirectoryListBox), “поле зі списком фільтрів” (TFilterComboBox), “список файлів” (TFileListBox).

Розробка користувацького інтерфейсу. Складові частини великого проекту. Розробка користувацького інтерфейсу (дизайн проекту; рекомендації по структурі та змісту головних елементів проекту; організація систем пошуку, навігації та гіперпосилань; фізіологічні особливості сприйняття кольорів і форм; рекомендації щодо використання елементів оформлення). Розподіл тем курсових робіт.

Учні повинні знати:

• принципи роботи з текстовими файлами;

• функції та процедури для роботи з текстовими файлами;

• принципи розробки користувацького інтерфейсу.

Учні повинні мати уявлення про:

• специфіку використання текстових файлів;

• поняття користувацького інтерфейсу;

• структуру проекту.

Учні повинні вміти:

• працювати з текстовими файлами;

• коректно використовувати процедури та функції для роботи з текстовими файлами;

• розробляти власний користувацький інтерфейс;

• визначати складові частини великого проекту.

Файли довільного доступу (4 год.)

Файли довільного доступу. Типізовані та нетипізовані. Компоненти TOpenDialog (вікно вибору файла), TSaveDialog (вікна збереження файла). Метод Execute.

Учні повинні знати:

• сутність файлів довільного доступу;

• відмінність типізованих і нетипізованих файлів;

• компоненти середовища Delphi для роботи з файлами;

• метод Execute.

Учні повинні мати уявлення про:

• файли довільного доступу.

Учні повинні вміти:

• визначати доцільність використання типізованих і нетипізованих файлів;

• застосовувати компоненти середовища Delphi для роботи з файлами;

• застосовувати метод Execute.

Структури даних та їх реалізація на Delphi (18 год.)

Перераховані типи. Користувацький тип даних. Масиви. Статичні масиви (одновимірні, двовимірні).

Динамічні масиви. Процедура SetLength (). Методи вилучення динамічних масивів (SetLength (), використання індексної змінної nil, вбудована процедура Finalize()).

Передавання масивів у підпрограми. Використання файлів для введення та виведення даних.

Множини. Записи. Оператор приєднання WITH. Варіантні записи в Object Pascal.

Покажчики та зв’язані списки.

Стеки, черги та черги з двостороннім доступом.

Учні повинні знати:

• сутність перерахованих типів;

• сутність статичних і динамічних масивів;

• принципи передавання масивів у підпрограми;

• поняття множин, записів, покажчиків;

• принципи організації та роботи зі стеками, чергами, списками.

Учні повинні мати уявлення про:

• відмінність статичних і динамічних масивів;

• використання при складанні проектів таких типів даних як множини, записи та посилальні типи.

Учні повинні вміти:

• користуватися перерахованими типами;

• визначати доцільність використання статичних і динамічних масивів у кожній конкретній ситуації;

• використовувати методи вилучення динамічних масивів;

• використовувати файли для введення та виведення даних;

• визначати доцільність використання множин, записів, покажчиків при складанні проектів у середовищі Delphi;

• коректно використовувати множини, записи, покажчики при складанні проектів у середовищі Delphi;

• використовувати структури даних: стеки, черги, списки.

Основні методи впорядкування та пошуку засобами Delphi. Рекурсія (8 год.)

Прямі та поліпшені методи сортування. Опрацювання рядкових змінних впорядкуванням їх індексів. Рекурсія.

Учні повинні знати:

• прямі та поліпшені методи сортування;

• принципи опрацювання рядкових змінних сортуванням їх індексів;

• методи пошукових алгоритмів;

• сутність рекурсії.

Учні повинні мати уявлення про:

• застосування різних методів сортування та пошуку;

• переваги використання рекурсивних алгоритмів при складанні конкретних проектів.

Учні повинні вміти:

• використовувати прямі та покращені методи сортування;

• визначати доцільність застосування конкретного методу сортування;

• опрацьовувати рядкові змінні сортуванням їх індексів;

• використовувати пошукові алгоритми;

• визначати доцільність застосування конкретного пошукового алгоритму;

• використовувати рекурсію;

• визначати доцільність застосування рекурсії в кожному конкретному випадку.

Основні поняття ООП (4 год.)

Основні поняття ООП. Об’єкти. Класи. Інкапсуляція, наслідування та поліморфізм.

Учні повинні знати:

• сутність основних понять ОПП.

Учні повинні мати уявлення про:

• переваги об’єктно-орієнтованого програмування.

Учні повинні вміти:

• застосовувати об’єкти, класи, інкапсуляцію, наслідування та поліморфізм при створенні конкретних проектів у середовищі Delphi.

Елементи поглибленого програмування (10 год.)

Елементи управління та форми ActiveX. Використання майстрів ActiveX.

Додатки з декількома формами. Інтерфейс MDI та SDI.

Зв’язування та впровадження об’єктів. Технологія OLE.

Динамічний обмін даними. Технологія DDE.

Учні повинні знати:

• принципи створення елементів управління та форми ActiveX;

• принципи створення додатків з декількома формами;

• технологію OLE;

• технологію DDE.

Учні повинні мати уявлення про:

• специфіку та відмінність інтерфейсів MDI та SDI;

• специфіку та відмінність технологій OLE та DDE.

Учні повинні вміти:

• створювати елементи та форми ActiveX;

• створювати додатки з декількома формами;

• застосовувати технології OLE та DDE.

Графічні та мультимедійні можливості Delphi (16 год.)

Кольорові моделі RGB, CMYK. Модуль Graphics. Клас TFont і його властивості. Клас TPen і його властивості. Клас TBrush і його властивості. Клас TCanvas і його властивості. Примітиви TCanvas.

Батьківський клас TGraphic. Види зображень – іконка (клас TIcon), метафайл (клас TMetafile), растрове зображення (клас TBitmap), растрове зображення Jpeg (клас TJpegImage). Методи класу TGraphic для обміну графічною інформацією з файлами та буфером обміну.

Створення проекту для перегляду файлів BMP, ICO, WMF, EMF, JPG.

Клас TMediaPlayer і його властивості. Використання в проектах. Клас TPrinter і його властивості. Перегляд мультимедійних файлів.

Побудова графіка функції однієї змінної.

Побудова графіка функції двох змінних.

Учні повинні знати:

• принципи роботи з графікою;

• типи графічних файлів, з якими працює середовище.

Учні повинні мати уявлення про:

• кольорові моделі RGB, CMYK.

Учні повинні вміти:

• використовувати класи для підтримки графіки при створенні проектів;

• організовувати перегляд мультимедійних файлів;

• виводити документи на друк засобами середовища Delphi;

• будувати графіки функції однієї та двох змінних.

Оформлення готового проекту (8 год.)

Створення довідкової системи HELP.

Створення програми SETUP.

Принципи тестування проекту.

Документування проекту.

Учні повинні знати:

• принципи створення допомоги HELP;

• принципи створення довідкової системи проекту;

• принципи тестування проекту;

• сутність документування проекту.

Учні повинні вміти:

• створювати довідкову систему проекту;

• створювати програму інсталяції проекту;

• тестувати проекти;

• розробляти документацію проекту.

Робота над власним курсовим проектом (4 год.)

Побудова та реалізація математичної моделі курсового проекту.

Розробка інтерфейсної частини курсового проекту.

Учні повинні вміти:

16. планувати власну роботу щодо розробленого сценарію;

17. застосовувати теоретичні знання для реалізації власного курсового проекту.

Попередній захист проектів (2 год.)

Підготовка доповіді курсового проекту. Підготовка документації та робочої версії курсового проекту.

Учні повинні знати:

• структуру наукової доповіді;

• етапи захисту курсового проекту;

• психологічні основи наукового захисту.

Учні повинні вміти:

• грамотно представляти свій курсовий проект;

• коректно вести наукову дискусію.

Курсове проектування (10 год.)

Завершення роботи над курсовим проектом. Тестування, створення інсталяційного пакету. Підготовка до захисту.

Учні повинні вміти:

• довести курсовий проект до стадії практичного використання;

• відтестувати програму та створити інсталяційний пакет;

• остаточно оформити документацію до курсового проекту;

• підготувати курсовий проект до захисту.

Захист проекту (4 год.)

Доповідь автора проекту. Демонстрація можливостей програми. Подання документації. Ведення дискусії.

Учні повинні вміти:

• представити курсовий проект;

• вести наукову дискусію.

Електронні таблиці, бази даних і мережеві технології

Електронні таблиці Excel (14 год.)

Призначення ЕТ. Основні елементи (таблиця, комірка, книга). Адреси комірок. Типи даних в ЕТ. Редагування таблиці.

Пошук, фільтрація, сортування даних. Побудова формул і використання стандартних функцій.

Діаграми в ЕТ. Побудова графіків функцій. Розв’язання прикладних задач засобами Excel.

Учні повинні знати:

• призначення ЕТ;

• принципи роботи з ЕТ;

• можливості застосування ЕТ для розв’язання прикладних задач.

Учні повинні мати уявлення про:

• переваги застосування ЕТ щодо розв’язання прикладних задач.

Учні повинні вміти:

• створювати, редагувати та форматувати ЕТ;

• сортувати дані;

• будувати формули та використовувати стандартні функції;

• будувати діаграми та графіки функцій;

• розв’язувати прикладні задачі засобами Excel.

Системи управління базами даних. СУБД Access (14 год.)

Концепція баз даних. Класифікація баз даних. Реляційні бази даних. Поняття таблиці, запису, поля, значення.

Основні функції СУБД Access. Основні команди для роботи з таблицями.

Зв’язки між таблицями. Нормалізація баз даних.

Запити. Запити на вибірку. Параметричні запити.

Форми. Засоби створення форм. Прості та складні форми.

Створення звітів.

Учні повинні знати:

• призначення СУБД;

• принципи роботи із СУБД;

• основні об’єкти СУБД Access.

Учні повинні мати уявлення про:

• класифікацію СУБД;

• будову реляційної бази даних.

Учні повинні вміти:

• заповнювати таблицю;

• створювати зв’язки між таблицями;

• створювати запити;

• створювати форми;

• формувати звіти.

Програмування баз даних у середовищі Delphi (10 год.)

Основні поняття баз даних (таблиці, записи, поля). Створення бази даних за допомогою драйвера BDE (Borland DataBase Engine).

Мова SQL. Створення запитів SQL за допомогою DataBase DeskTop. Запит за зразком.

Створення додатку бази даних за допомогою майстра форм баз даних (DataBase Form Wizard).

Створення бази даних за допомогою коду Object Pascal.

Учні повинні знати:

• основні поняття баз даних;

• принципи створення бази даних за допомогою драйвера BDE;

• основи мови SQL.

Учні повинні вміти:

• створювати базу даних за допомогою драйвера BDE;

• створювати запити за допомогою мови SQL;

• створювати базу даних засобами Object Pascal.

Поняття про експертні системи (2 год.)

Основні компоненти експертної системи: бази даних, база знань, база підсистеми логічного виведення. Різні моделі подання знань.

Учні повинні мати уявлення про:

• основні компоненти експертної системи;

• різні моделі подання знань.

Мережеві технології (8 год.)

Типи комп’ютерних мереж (глобальні та локальні). Локальні мережі. Компоненти комп’ютерної мережі (робочі станції, сервери, кабелі, інтерфейсні плати, мости, маршрутизатори). Сервери (файловий, проксі-сервер) та їх функції. Типи мереж (однорангова, “клієнт-сервер”). Мережні адаптери та їх основні операції (передача даних, буферизація, формування пакета, доступ до кабелю, перетворення даних, кодування (декодування) даних, приймання (передача) імпульсів). Складові частини пакета даних.

Топології локальної мережі (спільна шина, зірка, кільце). Кабелі локальної мережі (багатожильні, коаксіальні, у вигляді витої пари, оптоволоконні).

Еталонна модель взаємодії відкритих систем OSI. Методи доступу до мережевих каналів (Ethernet, Arcnet, Token Ring, FDDI). Загальні функції протоколів середнього рівня (TCP/IP). Загальна характеристика мережних операційних систем (Microsoft Windows NT Advanced Server, Novell NetWare, Unix).

Учні повинні знати:

• типи комп’ютерних мереж;

• компоненти комп’ютерної мережі;

• топології локальної мережі;

• методи доступу до мережних каналів;

• загальні функції протоколів середнього рівня;

• загальну характеристику мережних операційних систем.

Учні повинні мати уявлення про:

• еталонну модель взаємодії відкритих систем OSI.

Повторення (4 год.)