1. Характеристика економіки окремих галузей як об'єкту математичного моделювання

Модель — це уявний або реальний об’єкт, який у процесі свого вивчення замінює об’єкт-оригінал.

Зауважимо, що, спектр різновидів моделей, котрі використовують економісти, досить широкий. Модель є інструментом економічного аналізу. І чим різноманітніший інструментарій має у своєму арсеналі економіст, тим більша ймовірність отримання вірогідних результатів.

Економіко-математичне моделювання разом з іншими економічними дисциплінами мають спільний об’єкт дослідження — економіку як соціально-економічну систему.

Соціально-економічна система — це складна ймовірнісна динамічна система, що охоплює процеси виробництва, обміну, розподілу й споживання матеріальних та інших благ. Соціально-економічні системи належать до класу кібернетичних, тобто керованих, систем. Кожна окрема галузь економіки моделюється по-різному, оскільки має певні властивості, відмінні від властивостей інших галузей. Розглянемо народне господарство як приклад об'єкту математичного моделювання.

Моделi народного господарства - опис математичними методами економiчних процесiв для встановлення кiлькiсних i логiчних залежностей мiж рiзними елементами на макроекономiчному рiвнi.

Моделi народного господарства розробляються для теоретичних (економiчного аналiзу стану макроекономiки) i практичних (планування, управлiння, прогнозу) цiлей.

Видiляють такi типи моделей народного господарства: моделi планування (зокрема, оптимального); моделi управлiння; моделi прогностичнi; моделi рiвноваги; моделi зростання.

Моделi планування спираються на системи лiнiйних рiвнянь i нерiвностей, оскiльки головне завдання планування - балансова ув'язка виробництва i споживання.

Моделi оптимального планування є екстремальними задачами з обмеженнями (як правило, це задачi лiнiйного програмування, їх розширення чи узагальнення).

Моделi управлiння базуються на рiзних екстремальних задачах, зокрема на задачах оптимального керування в розумiннi Потрягiна.

Моделi зростання породжують особливi екстремальнi задачi. Iдея побудови груп моделей народного господарства, що базуються на таких задачах, випливає з тези про конструктивний характер економiки i керованiсть економiчних процесiв.

У моделях прогнозу використовують апарат кореляцiйного i регресiйного аналiзу, iмовiрнiснi процеси, iмiтацiйнi моделi.

Моделi рiвноваги базуються на теорiї iгор. Загальної моделi народного господарства, яка охоплювала б як частковi випадки бiльшiсть розглянутих моделей, не iснує.