logo
Економічна кібернетика

4.Поняття економічного ризику

Різні науковці дають різні тлумачення поняття “ризик”.

Ризик (Террі) – це рівень невпевненості пов’язаний з проектом або з інвестуванням.

Ризик (Вебстер) – визначається як небезпека, можливість збитку або втрат.

Ризик (Райсбер) – це загроза або небезпека виникнення збитку в найширшому сенсі слова.

Ризик (Бобров) – це можливі збитки або недоотримання доходів порівняно з варіантом передбаченого проектом, програмою, планом або прогнозом.

Ризик (Вітлінський, Наконечний) – є вартісним виразом імовірної події, що може привести до збитків, виникає через відхилення фактичних даних від оціночних щодо сьогоднішнього стану й майбутнього розвитку системи.

Ризик (Грабовий) – це ймовірність втрати підприємством частини своїх ресурсів, недоотримання доходів чи виникнення втрат у результаті здійснення певної виробничої, фінансової або іншої діяльності.

Найбільш повно природа ризику відображена в наступному визначенні:

Господарський ризик – це діяльність суб’єктів господарювання пов’язана з доланням невизначеності в ситуації необхідного вибору, у процесі якого вони мають можливість оцінити ймовірність досягнення бажаного результату, невдачі й відхилення від мети.

Економічний ризик представляє собою об’єктивно-суб’єктивну категорію.

Основними характеристиками ризику є його елементи:

- об’єкти;

- суб’єкти;

- джерела ризику.

Об’єкт ризику – це економічна система, ефективність та умови функціонування якої наперед точно не відомі.

Суб’єкт ризику – це особа (індивід чи колектив), яка зацікавлена результатом керування об’єктом ризику і має компетенцію приймати рішення щодо об’єктів ризику.

Джерела ризику – це чинники (явища або процеси), які спричиняють невизначеність або конфліктність результатів.

Наявність всіх елементів ризику є необхідною умовою наявності ризику. Для забезпечення раціональності прийняття рішень в умовах ризику обов’язковою умовою є оцінка й обґрунтування ризику.

Алгоритм проведення економічної оцінки господарського ризику:

1). Визначення всіх можливостей ризиків певного виду діяльності на основі співставлення сприятливих і негативних наслідків такої діяльності;

2). Оцінка кожного виду ризику:

- кількісна; – якісна; - інтегральна.

3). Вибір та обґрунтування заходів по мінімізації ризику. Визначення ефективності цих заходів.

5.

0,1

0,2

0,6

0,1

S1

S2

S3

S4

Min

Cep.

D

Cт

21

60

13

11

11

23

348.6

Cт

44

23

23

20

23

25,8

42,16

Cт

73

94

70

47

47

72,8

161,16

Ст=21*0,1+60*0,2+13*0,6+11*0,1=23;

Д=(21-23)^2*0,1+(60-23)^2*0,2+(13-23)^2*0,6+(11-23)^2*0,1=348,6

За розрахованим критерієм Байеса, ми обираємо ту стратегію, де математичне очікування ефекту найбільше 72,8, а за мінімізацією дисперсії –це 42,16. Звідси слідує, що два застосованих критерія до даної задачі дали різні відповіді, тому що критерій Байеса більш орієнтований на іморності, а критерій мінімізації дисперсії на коливанні найменшого прибутку.