logo
Економічна кібернетика

3. Комплекси задач (підсистеми) автоматизованої інформаційної системи банківського обліку

Автоматизація обліку та формування звітності операцій банку повинна забезпечувати два його аспекти: аналітичний по особових рахунках і синтетичний по балансових рахунках. Аналітичний облік повинен забезпечувати отримання детальної інформації про кожного контрагента та кожну банківську операцію.

Синтетичний облік пов’язаний з необхідністю відображення інформації про операції в агрегованому вигляді для формування балансової та фінансової звітності. Синтетичний облік у банках ведеться на рахунках, план яких відповідає загальноприйнятим у міжнародній практиці принципам та стандартам бухгалтерського обліку. План рахунків складається з дев’яти класів:

Балансові рахунки

Клас 1. Казначейські та міжбанківські операції.

Клас 2. Операції з клієнтами.

Клас 3. Операції з цінними паперами та іншими активами і зобов’язаннями.

Клас 4. Довгострокові вкладення, основні засоби та нематеріальні активи.

Клас 5. Капітал банку.

Рахунки доходів та витрат банку

Клас 6. Доходи.

Клас 7. Витрати.

Рахунки управлінського обліку

Клас 8. Управлінський облік.

Позабалансові рахунки

Клас 9. Позабалансові рахунки.

Кожний клас в свою чергу поділений на певну кількість розділів, а розділи — на групи. Згідно з таким розподілом визначаються:

рахунки II порядку (двозначні — розділ) ;

рахунки III порядку (тризначні — група) ;

рахунки IY порядку (чотиризначні — балансовий рахунок).

Структура номера балансового рахунку має такий вигляд:

х х х х

| | | |---- номер балансового рахунку

| | |------- група

| |---------- розділ

|------------- клас

Згідно з методичними вказівками НБУ щодо ведення параметрів аналітичного обліку для організації автоматизації аналітичного обліку вводяться параметри аналітичного обліку, які поділяються на параметри, що характеризують клієнтів (контрагентів) та безпосередньо параметри аналітичного обліку. При цьому кожному контрагенту може відповідати декілька аналітичних рахунків.

Клієнтами (контрагентами) банку вважаються ті суб’єкти господарської діяльності або фізичні особи, які мають встановлені банком постійні або тимчасові договірні відносини, що стосуються банківських операцій. Таким чином, контрагентами банку є його клієнти, банки-кореспонденти, банки чи інші особи, з якими укладені угоди на розміщення або залучення коштів тощо.

Всі параметри поділяються на обов’язкові та необов’язкові. Обов’язкові в свою чергу поділяються на загальні та спеціальні. Обов’язкові — це параметри, які є обов’язковими для заповнення при формуванні інформації про нових клієнтів та при відкритті аналітичного рахунку. Обов’язкові параметри використовуються при формуванні звітності для НБУ.

Необов’язкові параметри є рекомендованими для заповнення, і вони можуть використовуватись у банку для внутрішнього обліку та при поданні звітності іншим організаціям.

Спеціальні параметри використовуються для певних видів аналітичних рахунків і використовуються для ведення автоматизованого обліку окремих операцій та при формуванні звітності для НБУ.

Обов’язковими параметрами контрагентів банку є такі: код контрагента, ідентифікаційний код, резидентність, код країни, озна­ка податкового номера суб’єкта господарської діяльності, ознака інсайдера, інституційний сектор економіки, форма власності, галузь економіки, види економічної діяльності.

Загальними обов’язковими параметрами аналітичного рахунку є такі: номер аналітичного рахунку; номер балансового рахунку; код валюти; характеристика контрагента; код контрагента; характеристика аналітичного рахунку.