logo
Економічна кібернетика

Модель автоматизованої інформаційної системи бухгалтерського обліку підприємства

В ІС підприємства домінуюча роль належить БО, який дає змогу відтворити кожний господарський факт з усіма подробицями. Він є суцільним, неперервним, строго регламентованим, забезпечує документальне відображення всіх господарських операцій.

Велике значення при реформуванні системи БО надається створенню АІС на основі сучасних ПЕОМ, засобів телекомунікацій і розвинених інструментальних засобів.

БО є обов’язковим видом обліку на підприємстві, він є процесом виявлення, зміни, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діляність підприємства зовнішнім і внутрішнім користувачам для прийняття управлінських рішень. Користувачами бухгалтерської інформації є юридичні і фізичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття обґрунтованих рішень.

Існує кілька груп зовнішніх користувачів бухгалтерської інформації:

Акціонери, інвестори, кредитори, аудитори, інспектори податкових служб, покупці, клієнти, постачальники.

Внутрішнім користувачем бухгалтерської інформації є управлінський апарат підприємства.

Згідно з чиннним законодавством БО поділяється на управлінський (внутрігосподарський) та фінансовий.

Входом системи БО є дані первинного обліку –зареєстровані на носіях факти здійснення господарських операцій. Виодом цієї системи є оброблена облікова інформація, корисна для осіб, які приймають управлінські рішення.

Щоб бухгалтерська інформація була корисною, вона має бути вірогідною, значущою, повною, оперативною.

Це може бути досягнуто тільки в умовах АСБО.

Автоматизація сприяє вдосконаленню форм обліку. Форма БО є сукупність облікових регістрів, які використовуються для ведення облікових записів у певній послідовності та взаємозв’язку із застосуванням принципів подвійного запису.

Основін ознаки, що характеризують форму БО:

Кількість, структура, зовнішній вигляд, призначення, послідовність реєстру; засоби і техніка їх ведення; взаємозвзок хронологічної та систематичної, аналітичної та синтетичної інформації.

В умовах застосування ПЕОМ та АРМБ розробляється нова форма БО – діалогова автоматизована (людино-машинна).

Діалогова автоматизована форма Бо ґрунтується на таких принципах:

Автоматизація документування господарських операцій; організація файлової системи; чергування сеансів активного діалогового режиму і автоматичного режиму при формуванні інформації.

3.Функція колективної корисності. Егалітарна та утилітарна функції колективної корисності

Розглядаючи модель поведінки на ринку кількох суб’єктів, можна прослідкувати їхні дії: 1)один суб’єкт прогнозує обсяг продажу іншого(метод плинної середньої),2) один робить припущення, що дія конкурента залежить від нього: g1(g2)Має місце стратегія розумного конкурента або стратегія злого конкурента.3) або ж суб’єкти домовляються про спільні дії (корпоративне рішення).Корпоративні рішення між декількома суб’єктами ринку визначають їх політику для досягнення єдиної цілі. Нехай існує n-субєктів, які можуть утворювати корпорацію. Кожен суб’єкт має свою ціль Ді →макс.(заг-на корисність для і-ого субєкта). Але корпорація – це корпоративна ціль, тому корпорацій на ціль це є функція Д, яка залежить від всіх Ді: Д(Д1...Дп)→макс(це функція колективної корисності)

Види функцій колективної корисності:***егалітарна: колективна корисність визначається корисністю найбіднішого члена.Д=максДі(тобто всі прагнуть до максимізації добробуту найбіднішого члена).***Утилітарна функція корисності: рішення виходить із цілі максимізації середньої або сукупної корисності: (всі прагнуть максимізувати сукупний дохід)Крім цих поширених функ.колек. корисн. Виділяють ще й ***диктаторську:існує такий індекс к, що ,що Д=Дк→макс.(сукупна корисність дорівнює корисності диктатора, к-ого члена)

Якщо суб’єкти в корпорації, то постає питання, якже ділити прибуток?Постає задача розподілу доходу між членами корпорації: нехай є в корпорації m-субєктів, які отримали дохід загалом Д>0.Щоб отримати дохід кожен член вніс частку своїх витрат(хі –частка витрат). Корпорація має чистий прибуток, якщо виконується умова: , де S-чистий прибуток.

Варіанти рішень під час розподілу чистого прибутку:1) пропорційне рішення: дохід кожного члена пропорційний його долі витрат 2)егалітарне рішення: кожен член покриває свої витрати та отримує середню долю чистого прибутку .Ця задача може бути і зворотною, тобто відомі долі доходів, які хочуть отримати члени, а треба знайти їх витрати, які треба зробити (відомі Ді, а знайти хі)